https://drive.google.com/drive/folders/0B6UmAsk2pTCoRVhSNlExd1REZUk
Урок з
етики на тему
«Місце духовності й релігійності
в людському житті»
6 клас
Тема : Місце
духовності й релігійності в людському житті.
Мета: навчити учнів
розрізняти зміст понять «духовність» і «релігійність», характеризувати феномен віри, обґрунтовувати
право кожної людини на свободу віросповідання; виховувати толерантне ставлення
і повагу до релігійних почуттів.
Обладнання : підручник; портрети Аскольда, Володимира
Великого; репродукції картин В.
Васнєцова « Хрещення князя Володимира», І. Еггінка «Великий князь Володимир
обирає віру»; ілюстрації, на яких зображено храми різних релігій.
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя.
Упродовж багатовікової історії люди в різних куточках світу сповідували
найрізноманітніші віровчення. Сьогодні найбільше вірян мають три віровчення:
християнство, іслам, буддизм. Їх називають світовими. Крім світових, є релігії
національні. Серед найбільших – індуїзм, конфуціанство, іудаїзм. У сучасному
світі є дуже багато людей з атеїстичними переконаннями. Атеїзм – це заперечення
існування Бога, відмова від релігійних вірувань. Конституцією нашої держави
кожному громадянину надано право й забезпечена можливість вільно визначати своє
ставлення до релігії, тобто сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом.
Такі норми визначають як свободу совісті.
ІІ. Етичний діалог.
Учитель. До віруючих треба ставитися з розумінням. Пропоную вам
кілька висловлювань. Поясніть, як ви їх розумієте?
(Учні читають висловлювання і пояснюють їх значення)
Моя релігія – це любов до всього
живого.
Арабська мудрість
Ми достатньо релігійні, щоб
ненавидіти один одного, але недостатньо релігійні, щоб любити один одного.
Дж. Свіфт
Мерзотники в усі часи намагалися
маскувати свої огидні вчинки відданістю інтересам релігії, моралі і
патріотизму.
Г.
Гейне
Релігія і закони – пара милиць,
які не треба відбирати в людей, слабких на ноги.
Д.Дідро
Я бажала б належати до тої
релігії, яка б не давала людям ненавидіти один одного...
Р. Емерсон
ІІІ. Актуалізація знань.
Учитель. А зараз ми
помандруємо з вами в глиб історії.
Історик. До введення християнства на
Русі численні народи і племена мали язичницькі вірування і культи. Частіше за
все люди поклонялися духам своїх предків і могутніх природних стихій. Першою
спробою введення на Русі християнства як державної релігії стало хрещення країни князем Аскольдом у 860 р.
Є свідчення про те, що княгиня Ольга
і, можливо, князь Ігор сповідували християнство, однак їхній войовничий син Святослав вважав за краще
залишатися язичником. Тільки великому князеві Володимирові Святославовичу
вдалося запровадити християнство на Русі. У 988 році Володимир повелів усім
своїм підданим під загрозою жорстоких покарань поголовно прийняти християнство.
Цим актом Русь остаточно визначила своє місце в Європі. Значно розширилися її
економічні та культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами. А в самій
Русі бурхливо розвивалися писемність, література, архітектура. Нова релігія
сприяла зміцненню державної єдності Русі.
(Демонстрація репродукцій картин І Еггінка «Великий князь
Володимир обирає віру», В. Васнєцова
«Хрещення князя Володимира»)
Читець. Знав тебе народ ласкавим,
Називав теж «Сонцем
Ясним»,
Бо зробив ти край
великим,
А свій люд – багатим,
щасним.
Ти зібрав всі руські
землі
Від Кавказу по Карпати –
І від моря аж по Волгу
Став «Великим» панувати.
Ти віддав в громаді владу
Всім найстаршим
громадянам.
Сам став зверхнім судією
Й опікуном всім підданим.
Християнську вніс ти віру
У народ – мов
цвіт обнови.
Що красив нам нашу землю
Світлом правди і любови.
І побивши печенігів –
Жив з сусідами у згоді;
Лад поширював в державі
І добробут у народі.
Тож за твого князювання
Край зацвів, як квітка
рожі –
І за те ти в нас
«Великий»,
А «Святий» у церкві
Божій!..
Історик. Володимира названо Великим
тому, що зробив він великою і міцною Київську Русь, а українська церква іменує
його святим, тому що він охрестив Україну.(
(Демонстрація репродукцій картин В.
Васнєцова «Хрещення Русі»)
ІV. Презентація нового матеріалу.
а)
Читання статті підручника «Що таке релігійні конфесії. Як бути
толерантним до представників іншої конфесії», ст. 129-130
б)
Бесіда за питаннями.
1. Які релігійні
конфесії України ви знаєте?
2. Як ви розумієте
висловлювання «З усіх релігій немає жодної, котра мала б яку-небудь перевагу
над іншими»?
в) Читання статті підручника
«Як поводитися у храмі», ст. 130-131
г)
Бесіда за питаннями.
1. Що таке храм?
2. Які назви
культових споруд вам відомі?
3. Як же ми
будемо поводитися в храмі? А якщо ми опинимося в храмі, віри якої ми не знаємо?
Разом складаємо правила поведінки в
храмі:
1. Якщо не знаєш, що робити, дивись на людей і
роби те ж саме.
2. Краще перед тим, як йти до храму, спитати, як
себе вести.
Не дозволяється: кричати, голосно говорити, чогось
торкатися руками, палити, смітити, щось собі забирати на пам'ять, робити
зауваження, жувати жуйки.
3. У православному храмі:
-
Одяг
повинен бути скромним, чистим. Дівчаткам забороняється фарбуватися, одягати
брюки. Жінки покривають голову.
-
Під час
служіння моляться, хрестяться трьома пальцями.
-
Голосно
не розмовляють.
V. Підсумки уроку.
а) Ми з вами відвідали
місцеву церкву. Давайте ще раз при допомозі слайдів уявно побуваємо в церкві.
Скористайтеся матеріалом підручника с.130
Учень.
При вході до храму ззовні влаштовується паперть (ганок). Усередині храм
ділиться на три частини: 1) притвор, 2) власне храм (середня частина храму, де
стоять віруючі), 3) вівтар, де священники проводять богослужіння і де знаходиться
найголовніше місце в храмі – святий престол. Вівтар відокремлений від середньої
частини храму іконостасом , що складається з декількох рядів ікон і має троє
врат; середні врата називаються царськими. Через царські врата нікому не
дозволяється проходити, крім священнослужителів.
б) Словник. Запишіть в робочих зошитах тлумачення
понять:
Духовність –
Релігійні почуття
–
Релігія –
Релігійність –
VІ. Виставлення оцінок.
VІІ. Домашнє завдання. Читати урок 22, ст. 127-133
БІБЛІОТЕКА
ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
Конспект уроку з курсу «Біблійна історія
та християнська етика» в 5-му класі
Тема уроку: Християнські свята, звичаї.
Мета:
ознайомити учнів з релігійними святами православних християн; розвивати повагу
до минулого українського народу, до православних звичаїв, віри.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ілюстрації, писанки, щедрівки, колядки.
Ключ до уроку: «Багато людей святкують
празники, знають
їх назви,
але не знають,
чому вони
установлені»
Св. Іоанн
Златоуст
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Бесіда за питаннями:
1. Поясніть значення слів «церковний рік».
2. За яким календарем на цей час відбувається
літочислення?
3. Які ви знаєте найголовніші християнські свята?
4. Поясніть різницю між нерелігійними й
релігійними святами.
ІІІ. Повідомлення та розкриття теми уроку.
Учитель: Сьогодні на уроці
ми поговоримо про найважливіші складові духовного життя народу – свята та
обряди. Вони відображають не тільки своєрідність, але й естетику, моральні
цінності, ментальність, історію. Тож запишіть тему сьогоднішнього уроку
«Християнські свята, звичаї».
(Учні записують в зошит тему уроку)
Учитель: Діти, зверніть увагу на епіграф до нашого сьогоднішнього
уроку. Це слова Святого Іоана Златоуста: «Багато людей святкують празники,
знають їх назви,але не знають, чому вони установлені».
Ви вже сьогодні
перераховували християнські свята, вдома ви намалювали ілюстрації до різних
свят і приготували розповіді про ці свята.
(Учні демонструють свої ілюстрації і розповідають про свята, а в зошити
протягом уроку записують дату і назву свята. На мультимедійній дошці розміщені
дати і назви свят).
7 січня
Різдво Христове
Учениця: 7 січня – одне з
найбільших християнських свят – Різдво Христове.
Увечері напередодні
Різдва в кожній оселі готували 12 пісних страв, серед яких обов’язково мала
бути кутя. Біля покуття чи на столі ставили дідуха – солом’яного снопа або
спеціально виплетеного вінка з колосся. А коли на небосхилі з’являлася
перша надвечірня зірка, вся родина
сідала за багатий стіл. Він справді був багатим – аж дванадцять різноманітних
страв. Починали й закінчували вечеряти кутею та узваром.
Після цього мати готувала
пироги, які діти мали однести дідусям і бабусям, а також хрещеним.
Від хати до хати починали
ходити хлопчачі колядницькі ватаги. Колядки – це величальні пісні для свієї родини та кожної її члена, прохання
для них щасливої долі, добробуту й усіляких гараздів.
(Давайте ж послухаємо
колядників,які завітали сьогодні до нас).
Колядки
Пустіть до хати
колядувати,
Надворі мороз, стояти
не мож.
Пустіть до печі
погріти плечі,
Пустіть до груби
погріти зуби.
Ми прийшли вас
привітати
І про свято
розказати,
Про святе Різдво
Господнє
Проспівати вам
сьогодні.
Пісня лунає по всій
Україні,
Христос народився –
весь народ радіє.
Тепер вам бажаєм,
любі господарі,
Щоб щастя й здоров’я
Бог дав вам у парі!
Сини, як той місяць,а
дочки, як зорі,
Дотатньо в оборі і
повно в коморі,
Нехай вас минає
журба, всякий біль,
Не жалійте внеску на
народну ціль!
Щастя бажаєм вам,
господарі,
Щастя й здоров’я від
Бога у дарі!
Хай у вас достаток
завжди гостює,
Хліба ніколи хай не
бракує,
Хай ваші діти в будні
й неділі
Будуть веселі,
здорові, щасливі!
13-14 січня
Щедрий вечір
Учень: 13 січня ми
святкуємо свято Маланки, а 14 січня – свято Василя. У народі ці свята
об’єдналися, і тепер ми маємо Щедрий вечір або свято Маланки, або старий Новий
рік.
«Щедрий вечір, Добрий
вечір, Людям на здоров’я!», - так починалися щедрівки.
Щедрівки – твори
світського призначення. Вони відбивали настрої та бажання простого народу,
будили його уяву про краще життя, зачаровували слухачів щедрістю та поезією
слова. Саме щедрівки в передноворічну
ніч співали діти під вікнами сусідів, коли йшли щедрувати або маланкувати.
(Дівчата виконують
щедрівку).
Щедрик, щедрик,
щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди,
господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки
покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь
хороший,
Будеш мати мірку
грошей.
Хоч не, то полова,
В тебе жінка
чорноброва.
Щедрик, щедрик,
щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
А ось зранку 14 січня
хлопчики (бо тільки вони мали на це право) ходили по хатах і «посівали». «На
щастя, на здор’я, на Новий рік»,- саме так поздоровляли хазяїв з Новим роком, і
розкидаючи зерно, бажали доброго врожаю, здоров’я та удачі.
(Учень посіває)
Сійся, родися, жито,
пшениця,
Всяка пашниця,
На шастя, на
здоров’я,
На Новий рік,
Щоб краще вродило, як
торік:
Коноплі – під стелю,
а льон - по коліна;
Щоб у вас, хрещених,
голова не боліла.
Будьте здорові
З Новим роком,
З Василем!
19 січня
Свято Водохреща
Учень: Для християн
Водохреще - це свято Хрещення Ісуса Христа. Коли Ісусові виповнилося тридцять
років і настав час вийти йому до людей зі своєю наукою, він із Галілеї прийшов
на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися від нього. У церквах у
цей день святять воду, яка набуває цілющих властивостей.
15 лютого
Стрітення Господнє
Учениця: Біблія розповідає,
що коли маленькому Ісусові було сорок днів ( за законом кожний первісток
чоловічої статі на сороковий день від народження мав бути посвячений Богу),
батьки принесли його до храму, де зустріли праведну та благочинну людину, яку
звали Симеон. Бог обіцяв Симеону, що він помре тоді, коли побачить Месію.
Взявши Ісуса на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба твого, Владико». Так
зустрівся (звідси й назва – стрітення) старий Симеон з Господом. За народними
віруваннями, цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною.
У цей день у церквах
святять воду, якій приписують магічну силу. Це цілюща вода, нею натирають хворі
місця, кроплять і поють худобу.
Масляна
Учень: останній тиждень
перед Великим постом. Це свято символізує перемогу сили світла та тепла над
темрявою та холодом. Масляна складається з трьох частин: зустрічі, що
починається в понеділок, кульмінації у «широкий» четвер і «прощальної неділі».
Головною ідеєю на Масляну були вареники з
сиром і сметаною, які годилося варити щодня, а також гречані млинці.
Масляна – час ігор і
розваг. На масляному тижні по селах носили солом’яне опудало, в яке діти кидали
сніжки. Опудало потім спалювали або топили в річці.
Масляна завершилася
«прощальною неділею», коли всі прощалися
з масляним, смачним і веселим тижнем і водночас просили в близьких
вибачення за всі образи.
7 квітня
Благовіщення
Учениця: У святих
писаннях говориться, що Син Божий (Ісус Христос) утілився в утробі Діви Марії,
коли Дух Святий злинув до неї. Тому Бог послав Архангела Гавріїла цього дня (7
квітня) Благовістити Діву Марію.
У народі кажуть, що
Благовіщення – це велике свято. Цього дня не можна працювати. Навіть птахи не
в’ють гнізда у цей день.
У церкві в цей день
святять проскури. Благовіщенську проскуру труть у порошок. Її вважають цілющою,
тому зберігають поміж святими образами на божнику. Товчену проскуру змішували
із землею та сіяли на межах лану, «щоб він родив і щоб град посіву не бив».
Великдень
Учениця: Великдень – це
цілий обрядовий цикл, що включає: Страсний тиждень, котрий у свою чергу
поділяється на Вербну неділю, Чистий четвер; Великдень (Паска) та Світлий
(Великодній) тиждень, до якого входять Радуниця (шанування предків) і Світлий
(Волочильний) понеділок.
Неділя за тиждень перед
Великоднем зветься Вербною. У цей день у церкві освячували лозини верби, яким
потім стьобали домочадців і худобу, приказуючи : «Верба б’є, не я б’ю, за
тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко».
Останній перед Паскою
тиждень називають Страсним. Чистий четвер – це день очищення від бруду на тілі
та в душі. Митися в цей день намагалися до сходу сонця. А ввечері в Чистий
четвер віруючі йдуть до церкви та слухають розповіді про страждання Христа. Під
час богослужіння люди запалюють свічки, а потім забирають їх із собою та
намагаються донести до хати, щоб не згас вогник. Страсну свічку зберігали й у
подальшому використовували як оберіг.
Страсна п’ятниця – це день, коли печуть паски.
А у Великодню суботу роблять крашанки та писанки – символ Паски.
(Учениця читає вірш
В.Таран «Писанка»)
В хаті на осонні
Сяду на ослоні.
Сяду я скраєчку
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлю,
потанцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля.
І ставочок, і поля.
Сильний і міцний
дубок,
А на ньому –
яструбок.
Буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.
У пасхальну суботу пізно
ввечері громада збиралася біля церкви. Існувало повір’я: хто засипав у цю
святкову ніч, той просипав своє щастя. Опівночі починалося богослужіння, потім
хресний хід навколо церкви. На світанку всі приносили для освячення паски,
крашанки, сало, ковбаси та поспішали додому, де відбувалося урочисте родинне розговіння.
Світлої неділі скрізь
звучить піднесене вітання : «Христос воскрес!» .У відповідь чується: «Воістину
воскрес!
Вознесіння Господнє
Учень: Православна церква
святкує Вознесіння Господнє на 40-й день після Великодня.
За свідченнями Святого
Письма, після Воскресіння Ісус Христос протягом сорока днів з’являвся своїм
апостолам. Востаннє він став між ними й промовив: «Мир вам!», а потім дав
останню настанову учням: «Дана мені велика влада на небі і землі. Тож ідіть і
навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи
їх зберігати все те, що Я вам заповів. Я перебуватиму з вами повсякденно аж до
кінця світу». Заповівши це, Ісус підніс руки й благословив апостолів, а потім
вознісся на небо. Апостоли тільки дивились туди, спостерігаючи, як Він
віддаляється. А Ісус, вознісшись на небо, сів по праву руку Бога-Отця.
К.Перелісна. Молюся
Господи, молюся,
Все мені прости,
Від біди, від горя,
Боже, захисти!
Змилуйся, Ісусе,
Не карай за гріх!
Ласки в тебе, Боже,
Я молю для всіх.
Татові й матусі
Довгі дні подай,
Захисти від лиха
Мій рідненький край.
Трійця
Учениця: Трійця (Зелені
свята) – це свято переходу весни в літо, свято шанування дерев, трав, квітів і
сонця.
Святкують це свято на
п’ятидесятий день після Великодня – це той день, коли на апостолів зійшов
Святий Дух, після чого вони почали розуміти різні мови й ними говорити,
преповідаючи людям учення Божого Сина. Тому називають його ще Зішестям Святого
Духа, або Трійцею.
З давніх-давен люди
вшановували дерева та рослини. Саме
дерево давало людині плоди, з дерева будували житла, воно зігрівало взимку.
Гіллям дерев на
Зелені свята заклечували подвір’я, хату,
ворота. Підлогу в хаті встеляли пахучими травами і м’ятою, любистком,
материнкою, чебрецем.
У традиціях Зелених свят
в Україні відчувається відгомін стародавніх вірувань наших предків, які
вважали, що таким чином вони зможуть захистити квітучі ниви від дуже
небезпечних у цей час польових духів, мавок, русалок, які могли зашкодити майбутньому
врожаю.
Х.Лисовецька. Зелені
свята
Сьогодні в нас Зелені
свята.
Замаєна зелено хата.
Маїти листям хату
треба,
Бо ж Дух Святий
зійшов із неба.
7 липня
Свято Купала
Учень: свято Купала є
одним із найвідоміших і найбільш улюблених у народі. Це дохристиянське свято
збіглося з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі та Іоана
Хрестителя.
Обрядові ігри та
вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами,
плетінням вінків і ворожінням, розкладанням багаття, купанням та обливанням
водою.
Купальська ніч вважалась
чарівною, тому дівчата в цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю. Від
того, куди попливе вінок, судили, куди дівчина піде заміж. Чий вінок плив
швидше, та швидше вийде заміж, якщо він зупинився, то це означало, що вона не
вийде заміж, а коли потонув– що помре.
А ще в цю ніч
найсміливіші шукали квітку папороті, яка, вважалося, розквітає опівночі,
загорається вогнем і тут же осипається. За повр’ям, тому, хто встигне зірвати
квітку папороті, відкриються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу
та знання.
Спас
Учень: Спас вважається
святом, з яким пов’язане закінчення літа.
Залежно від часу
визрівання плодів Спас справляють тричі. Перший Спас – мокрий, або Маковія – 14
серпня; другий – Великий (Преображення Господнє), або яблучний – 19 серпня;
третій – горіховий – 29 серпня.
Найбільшим із
хліборобських свят вважається другий Спас, його
ще називають «Свято врожаю».
Спас – це ще й день
поминання померлих. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у
весняно-літню пору – вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята та на
Спаса.
Успіння, Різдво та Введення Пресвятої Богородиці
Учениця: найближче до
Христа стоїть Пречиста Діва Марія. Бо саме їй, Діві Марії, було визначено
народити Ісуса Христа.
На її честь встановлено
декілька осінніх свят, найбільшим серед яких є Успіння Матері, Різдво Пресвятої
Богородиці. У народі ці свята ще називають: Перша Пречиста, Друга Пречиста,
Третя Пречиста.
28 серпня – одне із найбільших
шанованих християнських свят. Це Успіння, тобто засинання. Матір Божа померла
тихо, ніби заснула, але головне те, що через три дні після поховання Господь
ісус Христос воскресив її тіло й возніс на небо.
21 вересня – велике свято
– Різдво Пресвятої Богородиці. Батьки Діви марії довго не мали дітей, сумували
і благали Бога, щоб дарував їм дитину. І при цьому дали обіцянку – коли в них
народиться дитина, то вони посвятять її
служінню Богу. Так у Іоакима та Анни з’явилася на світ донька, яку вони назвали
Марія.
Коли Марії виповнилося
три роки, батьки виконали свою обіцянку, і 4 грудня ми святкуємо Введення в
Храм Пресвятої Богородиці.
Перша, Друга та Третя
Пречисті – це ще й пора закінчення жнив і початок осінніх робіт. Тому й кажуть:
«Перша Пречиста жито засіває, Друга – дощем поливає, Третя – снігом покриває».
М Завадівська.
Матінка Ісуса
У нас у городі
зацвіли лелії-
З низ усіх найкращу зірву
для Марії,
Бо вона пречиста,
повна благодаті,
Матінка Ісуса, твоя й
моя мати.
27 вересня
Воздвиження
Учень: Свято Воздвиження
– це торжество чесного і животворящого Хреста Господнього – божественного
пам’ятника страждань, смерті та воскресіння Христа Спасителя.
Воздвиження, ябо як
кажуть у народі, Здвиження, є одним з найзагадковіших осінніх свят. З цим святом
пов’язані зміни в природі: літо повертає на зиму та поступово завмирає активне
життя в лісах і полях. Залягають на зимову сплячку звірі, доцвітають останні
квіти, птахи відлітають у вирій, першою летить зозуля, бо в неї ключі від
вирію.
Свято Здвиження припадає
на 27 вересня. У цей день начебто відбувається суд над лісовими плазунами –
гадюками і вужами. Одна з легенд розповідає про те, що на Здвиження загадковий
Руф скликає на свою раду всіх плазунів і з кожним веде особисту розмову. Лісові
мешканці мають одзвітуватися, як поводилися протягом літа. Якщо змії не жалили
людей і тварин, жили між собою в мирі та злагоді, Руф дякував таким і відпускав
на зимівлю. Ті ж, хто кусав людей і тварин, крав яєчка в птахів, пожирав їхні
виводки,- мали спокутувати свої лиходійства. Їх не приймала земля. Тому змії
повзали довкола, гризлися між собою, кидалися під колеса, нападали на людей.
Ось чому в цей день, вважалося, дуже небезпечно ходити в ліс.
14 жовтня
Покрова Пресвятої Богородиці
Учениця: Свято це вперше
виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу,
мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними
зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей Омофор – вишите
церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси
й пішла назва – Покрова.
Саме ця біла Покрова і
стала своєрідним оберегом України.
О Лупій. Свято
Покрови
Світ у сяйві, не
впізнати саду і городу:
То Покрова – світле
свято нашого народу.
То Покрова землю
вкрила щедрими плодами,
Розпростерла ніжні
крила, стала понад нами.
То – Покрова –
захисниця людей православних.
То – Покрова –
помічниця запорожців славних.
Грає осінь кольорова,
пахнуть груші, сливи,
Усміхається Покрова
до дітей щасливих.
19 грудня
День Святого Миколая
Учень: День Святого
Миколая – це веселе народне свято. Кожна дитина з нетерпінням чекає на цей
день. Діти пишуть листи Святому Миколаю. У цих листах вони описують, що доброго
вони зробили за рік, розповідають про свої мрії та бажання. Але «дід Миколай
знає про все» і тому тільки хороші діти отримують від нього подарунки, а
неслухняні – різку.
С. Майданська. Святий
Миколай
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для Святого Миколая,
Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху
зірки,
Шлють на землю
поцілунки.
Сів у сани Миколай
В митрі й теплих
рукавицях:
- Янголику, поганяй,
Щоб на землю не
спізниться1
Пара коників летить,
Креше іскри
підківками,
Сяє сріблом ,
мерехтить
Шлях, засіяний зірками.
Дітвора ж гуде, мов
рій,
Жде на гостя
нетерпляче:
Хто був чемний, той
радій!
Хто нечемний був, хай
плаче!
ІV. Підведення підсумків уроку.
Учитель дякує всім учням
за добре приготування матеріалів до уроку, за хороше виконання щедрівок, колядок,
«посівання»,читання віршів, намальовані ілюстрації, приготовлені костюми,
писанки; виставляє оцінки.
V.Домашнє завдання: складіть усний твір – мініатюру
«Моє улюблене християнське свято».
Немає коментарів:
Дописати коментар